Мовно-ілюстративний матеріал як вторинна знакова (мікро)система

Анотація

Стаття присвячена вивченню ілюстративного матеріалу в лінгвістичній та лінгводидактичній літературі з погляду його функціонування в цій літературі в ролі вторинної семіотичної системи. За своїми масштабами такі системи можуть склада тися з обмеженого інвентарю одиниць і належати до авторського дискурсу, маючи там поле референції, субʼєктивно детерміноване суто індивідуальними асоціаціями продуцента і через це іноді приховане від пересічного реципієнта. Вони також мо жуть бути повʼязаними, як зі своїм планом змісту, із суспільно-значущими кому- нікативно-функційними різновидами дискурсу (такими, як політико-ідеологічний чи літературознавчо-філологічний). В обох випадках формування таких вторинних систем є наслідком усвідомленого комунікативного наміру продуцента. Водночас вторинно-знакова функція мовних ілюстрацій може бути незалежною від продуцента, виникаючи внаслідок їх інтерпретації реципієнтом. Ця інтерпретація також може мати індивідуально обмежений характер — у разі ідіосинкратичного «вчитування» реципієнтом додаткових смислів. Але така «незапланована» вторинно-семіотична інтерпретація ілюстративного матеріалу як маніфестанта певної національно-етнічної картини світу та властивих їй когнітивних моделей і систем цінностей може відбуватись у тому випадку, коли цей матеріал сприймається й оцінюється з погляду іншої національно-етнічної мовно-культурної спільноти чи, нарешті, тоді, коли мова як така є тією самою, але відмінності у соціокультурному тлі одного з її варіантів (територіального чи історичного) вирізняються й ідентифікуються через їх сприйняття крізь призму іншого її варіанта. Перспективи подальших студій у цьому напрямку полягають у широкому дослідженні конкретних випадків вторинного знакового функціонування прикладів, а також в опрацюванні теорії та методології відповідних розвідок.