Скорочення з евіденційною семантикою в текстах неофіційної комунікації інтернет-дискурсу: типологія, структурні особливості, прагматичний потенціал

Анотація

 У статті на матеріалі сучасної української мови проаналізовано розширення се­мантичного спектру кодифікованих до початку нинішнього століття іншомовних за­позичень. За основу взято академічні словники за редакцією О. С. Мельничука 1974 і 1985 рр. Реєстр і тлумачення з цих видань порівнюємо з матеріалом низки різно­рідних лексикографічних видань, що вийшли після 2000 р., від «Сучасного словника іншомовних слів» О. І. Скопненка і Т. В. Цимбалюк за редакцією Г. П. Півторака (2006 р.) до колективної праці «Словник новітніх англізмів» (2022 р.). Використано також відповідний матеріал сучасних тлумачних словників української мови. Увага зосереджена на значеннєвому вимірі. Зазначені семантичні зміни є відображенням суспільно-політичних трансформацій, науково-технічного прогресу і культурного обміну, а також глобалізаційних процесів. Окреме місце посідають семантичні ін­новації, пов’язані з релевантними для України історичними подіями останніх років. Не всі нові значення і конотації запозичених слів зафіксовані в сучасних словниках, деякі з них виступають наразі лише в електронних виданнях та інших інтернет-дже­релах. Виділено групу давніх запозичень грецького і латинського походження, гер­манізми і романізми, класифіковані за тематичним принципом — науково-техніч­ні (серед яких особливу увагу приділено лінгвістичним), фінансово-економічні, суспільно-політичні і юридичні, науково-освітні терміни, лексика, належна до куль­турно-мистецької і побутової та інших сфер). Зазначені факти вторинної номінації в багатьох випадках пов’язані з вихідною і набутою багатозначністю відповідних анг­лійських лексем, у тому числі негерманського (переважно латинського) походження. Розширення значень запозичених лексем є свідченням подальшої інтернаціоналіза­ції сучасного українського лексикону.

_________________________________________________________

SHORTENINGS WITH EVIDENTIAL SEMANTICS IN TEXTS OF INFORMAL INTERNET DISCOURSE: TYPOLOGY, STRUCTURE, AND PRAGMATICS

The article focuses on the semantic and structural properties of English Internet shortenings with evidential semantics, examines their pragmatic functions, and proposes their classification. The selection of linguistic units, for which the continuous sampling method was used, is based on the broad definition of evidential semantics (as an indicator of an epistemic relation between a speaker and an event). The abbreviations obtained (72 units) have been divided into 4 groups: information source / mode of information access; evaluation of a statement’s certainty; the speaker’s / addressee’s epistemic stance; changes in epistemic stance / common ground management. The statistical data demonstrates that the low degree of data-source specification is in contrast with the high frequency of forms that evaluate information quality (its completeness / reliability) and denote the epistemic stance of the speaker and other communicative act participants.
The analysis of the structural features of the «evidential» shortenings under consideration revealed their special nature, determined predominantly by the fact that, unlike traditional shortenings, they are not derived from terms, but from parenthetical constructions and even whole sentences. Special attention is paid to determining the place of these unique evidential forms in relation to lexical and grammatical evidentials (specifically, in the context of testing G. McCulloch’s hypothesis regarding the role of abbreviations in the emergence of new evidentiality forms). Those evidential constructions which, for some reason, failed to develop shortened forms are also briefly described.

The analysis of the shortenings’ usage in Twitter posts allowed to determine their graphic and syntactic features and describe their functions: namely, signaling a proposition’s non-factual nature, differentiating it from factual statements, and evaluating the information conveyed. Some of the “evidential” abbreviations are interpreted as politeness markers, aimed at softening the statements modified by them and protecting the speaker from potential interlocutors’ attacks. In addition, the tendency towards desemantization of the source phrase is illustrated. It is argued that, in certain contexts, «evidential» shortenings might function as «intensifier particles».

Keywords: evidentiality, epistemic modality, epistemic stance, Internet abbreviation, Internet shortening, Internet discourse, semantics, grammar.