Український правопис та його сприйняття в суспільстві: заперечення, торг, прийняття

Abstract

Стаття присвячена практичному та соціально-психологічному осмислен­ню проблемних питань українського правопису в соціумі впродовж XX–XXI ст. Особливу увагу приділено чинній редакції «Українського правопису» (2019), що збурила емоційні обговорення серед користувачів соціальних мереж, зокрема у фейсбуці.

Орфографічний кодекс та його модифікації регулярно стають предметом най­запекліших дискусій не лише в закритому колі професійних філологів, а й серед широкого загалу, на думку якого, мова належить усій спільноті, а отже, будь-хто має право оцінювати та навіть ставити під сумнів запроваджені стандарти. Особливу активність виявляють учасники курсів української мови для дорослих, котрі потре­бують чітких орієнтирів як у використанні орфограм, так і у визначенні ролі право­пису в становленні українського суспільства.

Серед проблем, яких торкаються під час обговорення правопису, зокрема ре­дакції 2019 р., можна виокремити три основні категорії: 1) практичні рішення для складних випадків написання слів іншомовного походження (як-от добір графічних знаків для відтворення фонем, яких немає в українській мові; написання складних слів разом, з дефісом чи окремо) або їх відмінювання (вибір закінчення в родовому відмінку однини для іменників чоловічого роду); 2) зручність орфографічних пра­вил для користувачів, які не мають філологічної освіти (зокрема, це особливо поміт­но в дискусіях довкола текстів Радіодиктанту національної єдності), психологічна адаптація мовців до запроваджених змін; 3) правопис як один із засобів конструю­вання української ідентичності.

При оцінюванні різних реакцій суспільства на чинну редакцію українського правопису відзначалися неоднакові стадії сприйняття мовних норм серед мовців: заперечення і критика, «торг», тобто пропозиції змінити чинні приписи, та прийнят­тя й обґрунтування цих приписів як слушних і таких, що відповідають прагненню українців до культурно-мовної незалежності.

_______________________________________________________________________________

The article deals with the practical, and social and psychological reflection on some problematic issues of the Ukrainian spelling rules in the society in 20–21 c. Exclusive attention is paid to the current edition (2019) that led to emotional discussions among users on social media, including Facebook.

The orthographical codex and its modifications bring about the fiercest debates – not only within the closed professional community, but also among laypersons that are assured, each speaker has a right to assess the established standards since a language belongs to the entire community. Participants of Ukrainian courses for adults are extraordinary involved in the discussion as far as they need to get strict landmarks regards both to spelling in itself and to defining a role of the spelling rules in the Ukrainian society formation.

The issues raised in discussing the current Ukrainian spelling rules edition could be split into three principle categories: 1) tough cases at loanwords spelling (among them choosing graphic signs for performing some phonemes that do not exist in Ukrainian; spelling of composita — in one word, with a hyphen or separately etc.), its declination (choosing the proper flexion for genitive singular form of masculine nouns);

2) convenience of the spelling rules for users that have not any philological education (this also concerns discussions about the texts from Radiodictation of the national unity), and mental adjustment of the speakers to the implemented amendments; 3) spelling rules as one of the ways of Ukrainian identity engineering.

When esteeming diverse reactions to the current Ukrainian spelling rules edition, we can document different stages of precepting linguistic standards by the speakers. These stages are: denial and criticizing, «bargaining», i.e. making proposals the current prescriptions to be changed, and acceptance and justifying these prescriptions as proper and relevant to the Ukrainians’ striving for cultural and linguistic independence.

Keywords: Ukrainian language, spelling rules, linguistic standards, national identity, social discussion.